Від витоків до гирла – Сильниця

Ми проходимо повз річки щодня, часто не звертаючи на них уваги. Час придивитися до них ближче. Запрошую вас до першої статті із циклу «Від джерел до гирли». Спочатку розглянемо місцеву річку Кельце – Сильниця. Незважаючи на те, що вона протікає через самий центр Кельце – самі мешканці часто мало знають про її історію!

Цикл «Від витоків до гирла»

Річки течуть не лише посеред лісів і лугів, а  також сягають міст і селищ. Якщо вас цікавить звідки витікає саме річка Сильниця і де розташоване її гирло, то власне в уцій статті віднайдете відповіді на ці питання. Річки мають величезний вплив на ландшафт, а  також відіграють значну роль в історичних подіях. Часто саме річки є основою адміністративного поділу, а деякі – транспортними сполученнями.

Сильниця – від витоку до гирла

Келецька річка Сильниця бере свій початок на південно-східному схилі гори Сосновиця (вершина 370 м над рівнем моря). Її довжина становить 17,4 кілометри, а закінчується – єднаючись з річкою Бобжою у районі басейну, що залишився з Білогонського ставу. Підійшовши до гирла, ви помітите залишки старих приладів, які повинні були регулювати рівень води у ставку (були знищені під час повені).

Про річку

Про історичну Сильницю ви за мить прочитаєте, але варто знати дещо й про нинішню. Її басейн охоплює понад 50 квадратних кілометрів (51,1). Десятиліттями, а то й сотнями років Сильниця асоціювалася, і на жаль, також служила як каналізація. Саме сюди потрапляло забруднення з будинків, ферм і готелів.

Звідки походить назва Сильниці?

За переказом, назва Сильниця походить від часів Мєшка (сина Болеслава Сміливого) і пов’язана із легендою про заснування Кельця. Саме він, полюючи в Свентокшиських лісах, заблукав і вирішив перепочити на галявині. Йому наснилося, що на нього напали розбійники і хотіли його отруїти. Уві сні він також побачив Св. Войцеха, який вказав на землі місце, звідки витікало джерело. Він випив з нього води і відновив сили, тому й назвав її Сильниця. На зворотному шляху Мєшко знайшов бивень кабана, якому Кельце зобов’язане своєю назвою, але це вже інша історія.

Келецьке водосховище

На нинішній річці Сильниці було засноване келецьке водосховище. Збудувавши дамбу, місцеві жителі перекрили води річки і утворили водосховище. Раніше це була пристань для яхт, а в теплу пору року місцеві мешканці приходили сюди засмагати та купатися. На жаль, через забруднення води, купатися у ній вже кілька років заборонено. Ймовірно, на стан води може впливати кладовище, що знаходиться на березі водосховища, але також і злив до Сильниці стічних вод. На поверхні води ще можна побачити  човни і вітрильники, але точно немає байдарок чи водних велосипедів.

Історична Сильниця

Річки, яку ми бачимо сьогодні, і називаємо Сильницею, насправді, якщо поглянути на неї з історичної перспективи, не існує. Насправді, саме ця річка називається Домбрівка, і до неї впадає колишня Сильниця. Хоча історичну Сильницю ще можна побачити. Вона каналізована і протікає під найдавнішими частинами міста,  впадаючи  у більшу річку на висоті Алеї IX століття. Де спочатку знаходилося джерело Сильниці? Існує кілька версій, але найімовірніша пов’язана із походженням назви однієї з вулиць у Кельце – Жрудлова (Źródłowa)! Річка текла у бік церкви Св. Войцеха, а потім по вулиці Сильнична. Збереглися фотографії, де Сильниця  протікає ще відкритим каналом. У 1927 році під час побудови каналізації міста річку частково перекрили, а вже у 1950-х роках її повністю закрили.

У руслі річки

Нині Сильниця має два обличчя. З боку келецької лагуни Сільниця має риси дикої річки, а після виходу із водойоми – більша частина течії стає урегульованою. Сильниця проходить через колишню територію єврейського гетто часів Другої світової війни. Потім перетинає вул. Сенкевича – пішохідну зону Кельце, входить до парку ім. Станіслава Сташича і Сквер Сірих Рангів (Skwer Szarych Szeregów) , а потім перед заповідником Кадзельня звертає вбік. І лише впадаючи у річку Бобжу, набуває свою пристрасну вдачу. Попри міський характер, на різних відрізках Сильниці, можемо зустріти цікаві зразки фауни та флори. На річці деякий час селилися качки крижні, а іноді й інші різновиди цих птахів. На ділянці перед водосховищем у Сильниці можна було побачити раків, а по всій довжині – кілька десятків різновидів риби.

Tłumaczenie: Irena Ostrovska